Смак Буковини
Борщ
Гаряча, щедра та домашня страва, що збирає за одним столом.
Герб має геральдичний щит «іспанської» форми, характерної для західноукраїнських гербів, розділений по вертикалі на дві рівні частини. У правій половині щита представлено фрагмент герба обласного центру, міста Чернівців: срібна мурована брама і золотий лавр під нею на червоному полі. У лівій половині щита розміщено три золоті букові горішки на зеленому полі. Плід (насіння) бука символізує ліси Буковини, а також урожай, достаток, щедрість, продовження роду і традицій. Зверху щит урочисто увінчує срібний сокіл. Цей сокіл засвідчує, що ця земля — слов'янська, а цей край в ХІІ—ХІІІ століття був частиною Галицького князівства. Навколо щита золотий вінок із букових гілок, з'єднаних синьо-жовтою стрічкою.
З верхнього та нижнього країв йдуть синьо-жовті смужки. У центрі полотнища на зеленому тлі білий сокіл. Сокіл є оберегом Буковини, символом краси, хоробрості і розуму. За його основу взято геральдичне зображення сокола, знайдене при археологічних розкопках в урочищі Замчище.
Основою є червоний геральдичний щит із відкритою срібною мурованою брамою з сімома зубцями, над якою розташовані вісім каменів. Під брамою дві перехрещені лаврові гілки, перев'язані жовто-синіми стрічками. У розчині брами вміщено Державний Герб України — тризуб, а сам щит обрамлено орнаментальним картушем і увінчано мурованою короною. Водночас гербознавці критикують чинний символ за порушення українських геральдичних норм, зокрема через використання англійського щита замість іспанського та присутність тризуба всередині брами.
В центрі прапора — герб міста. Над гербом рельєфно напівкругом академічним шрифтом вишито напис українською мовою: «Чернівці». Під гербом — «1408» (дата першої писемної згадки про Чернівці). З обох боків герба і всі чотири кути поля заповнені вигаптуваним рослинним орнаментом, а на кутках поля орнаменти доповнені двома буковими гілками з горішками, листочки яких вишиті шовковими нитками зеленого кольору широкої палітри.
Смак Буковини
Гаряча, щедра та домашня страва, що збирає за одним столом.
Особливе місце на місцевому столі посідає мамалиґа — ситна, ароматна й водночас проста страва, що прийшла з молдовської кулінарної традиції та стала рідною для Буковини. Вона чудово смакує як самостійне частування або ж як ідеальний гарнір до традиційних м’ясних і рибних страв.
Риба з рум’яною скоринкою.
Святкова страва буковинського столу.
Домашня страва з місцевим характером.
Ніжна начинка в капустяному листі.
Запашна страва з печі.