Полтавщина. Шоста за розміром область в Україні, яка була утворена 22 вересня 1937 року.
Лук зі стрілою та зірки — елементи які входять до гербів Полтави, Пирятина, вказують на історичну роль краю в обороні рідних земель. Міські ворота з трьома баштами та флагштоками — елемент найстаршого із гербів, основний елемент герба м. Лохвиці вказує на міцність, могутність, недоторканість краю, козацькі традиції. Хвиля води — елементи гербів м. Горішні Плавні, Кременчука, символізує багатство водних просторів області. Козацький хрест — символ на історичних прапорах Полтавських полків, та елемент гербів міст Миргорода, Зінькова. Підкова — поширений елемент родових гербів України — символ щастя, добра, любові, злагоди. Серце — елемент герба гетьмана П.Полуботка, В.Кочубея, поширений елемент гербів України, символізує Полтавщину як серце України, її велич, духовність, землю, що надала життя видатним діячам світового значення. Сніп — уособлює природне багатство, родючість земель, працьовитість її мешканців, національні традиції краю. Корона — могутність, стійкість, велич і слава.
Лук зі стрілою та зірки — елементи які входять до гербів Полтави, Пирятина, вказують на історичну роль краю в обороні рідних земель. Міські ворота з трьома баштами та флагштоками — елемент найстаршого із гербів, основний елемент герба м. Лохвиці вказує на міцність, могутність, недоторканість краю, козацькі традиції. Хвиля води — елементи гербів м. Горішні Плавні, Кременчука, символізує багатство водних просторів області. Козацький хрест — символ на історичних прапорах Полтавських полків, та елемент гербів міст Миргорода, Зінькова. Підкова — поширений елемент родових гербів України — символ щастя, добра, любові, злагоди. Серце — елемент герба гетьмана П.Полуботка, В.Кочубея, поширений елемент гербів України, символізує Полтавщину як серце України, її велич, духовність, землю, що надала життя видатним діячам світового значення. Сніп — уособлює природне багатство, родючість земель, працьовитість її мешканців, національні традиції краю. Корона — могутність, стійкість, велич і слава.
Полтавський герб уособлює спадкоємність національної символіки, наданої місту, як одному з полкових адміністративних центрів українського козацтва часів Богдана Хмельницького. Цим гербом Полтава користувалася понад 100 років. Основою герба є геральдичний щит початку Полтавського міського магістрату 1700-х років. Малиновий колір відповідає планеті Меркурій і природному каменю аметисту, символізуючи собою панування, гідність, щедрість, благочестя. Золотий лук — символ військової зброї. Тятива його натягнута стрілою (що означає готовність до бою), направленою вістрям до низу, символізуючи охорону мирної праці. Бойову атрибутику з чотирьох боків оточують золоті охоронці шестикутні зірки, що символізують собою чотири боки світу: північ, південь, схід і захід.
Верхня смуга білого кольору, що символізує собою гідність, духовність, щирість, чистоту, справедливість. Нижня смуга синьо-зеленого кольору символізує собою віру, надію, упевненість, боротьбу за свободу, щастя і сільське господарство. На ньому розміщено композицію елементу герба міста, що складається з золотого лука, тятива якого натягнута стрілою, направленою вістрям донизу.
Полтавщина, визнаний кулінарний центр України, зберігає унікальну традицію приготування борщу, яка виділяє його серед інших регіональних рецептів. Головною та найбільш впізнаваною особливістю полтавського борщу є обов’язкова інтеграція галушок. Ці маленькі, але традиційні борошняні кульки не просто доповнюють страву, вони докорінно змінюють її текстуру, роблячи її надзвичайно ситною та густою. Відмінність полтавського борщу від інших українських варіантів також полягає в його основі: його традиційно готують на міцному та ароматному бульйоні з домашньої птиці (курки, качки чи гуски), що надає йому специфічного, ніжнішого, але не менш багатого смаку.
Галушки — традиційні українські клецьки з борошняного тіста. Варяться у воді або бульйоні, подаються зі сметаною чи маслом. Особливо популярні на Полтавщині.
Кваша — традиційний кисломолочний напій або страва з квашеного зерна. Готується методом природного бродіння, має приємний кислуватий смак та корисна для травлення.
Качана каша — страва з кукурудзяної крупи, традиційна для українського Полісся та Карпат. Готується на молоці або воді, подається з маслом, сиром або шкварками.
Вергуни — традиційне українське тісто смажене у олії. Хрусткі зовні й м'які всередині, посипаються цукровою пудрою. Готуються на свята та ярмарки.